Концерт Собак у Космосі

Трохи сумний пост, якщо що.

Сьогодні був на концерті Сергія Жадана та Собак у Космосі випадково :-) Не знав майже жодної пісні.



Але за 15 хв після початку концерту зрозумів що це навіть на краще. Бо коли більшість людей навколо шалено танцювали і не сильно вдумуючись підспівували завчені напам'ять слова, я як великий зануда, вслуховувався у сенс текстів

Пісні, хоч і веселі, але всі всі суворі, сповнені болючої реальності та сатири - пісні про людей, що є основною складовою частиною України - ті, кого зазвичай не згадують в піснях, не пишуть про них віршів.

Кожна пісня - це крик недовольства до всього що відбувається навколо. Навколо в світі, навколо в побуді, навкого у відносинах між людьми, навколо в політиці.

Концерт нагадав про те, що майже всі кого я знаю зараз на стадії закипання та крику душі про все що відбувається - майже кожен звичайний українець критикує усім нутром своїм те все, що відбувається кожен день,

Кожен закипає потроху - і всі закипають разом - навколо одне кипіння недовольства. Скоро буде "виплескуватись з кастрюлі" по справжньому